Валентина
Кесарійська (Палестинська) мц.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Свята мучениця Валентина Кесарійська (Палестинська) — це ранньохристиянська свята, яка постраждала за віру в 308 році. Вона є покровителькою всіх жінок, які носять ім'я Валентина, а також прикладом незламної духовної сили.
Короткі факти про святу:
Дата пам'яті: У церковному календарі вшановується 23 лютого (за новим стилем).
Походження: Народилася та жила в околицях Кесарії Палестинської (Середземноморське узбережжя).
Подвиг: Разом із мученицями Елладою (або Гафією) та Павлою вона відмовилася приносити жертви язичницьким ідолам, за що після жорстоких катувань була засуджена на смерть.
Історія життя
Свята Валентина відзначалася глибокою вірою, цнотливістю та благочестям. Коли в період гонінь на християн (за правління імператора Максиміна) її привели до правителя Фірміліана, вона рішуче відмовилася брати участь у язичницьких обрядах. Її та інших дівчат було піддано тортурам, після чого вони мужньо прийняли мученицьку смерть, віддавши свої душі Господу.
У чому допомагає та значення
До святої Валентини Кесарійської звертаються з молитвами про:
Зміцнення віри та сил у часи випробувань.
Захист від ворогів, наклепів та переслідувань.
Душевний спокій, зцілення від хвороб та збереження сім'ї.
Свята мучениця Валентина
Святі діви-мучениці Єннафа, Валентина та Павла постраждали у 308 році за часів імператора Максіміана II Галерія (305–311).
- Єннафа походила з міста Гази. Її першою привели на суд до правителя Фірміліана. Вона мужньо сповідала себе християнкою, за що її били й підвісили до стовпа, почавши строгати тіло.
- Валентину, звинувачену в непошані до богів, привели до язичницького храму для принесення жертви. Вона сміливо кинула камінь на жертовник і відвернулася від полум’я. За це її жорстоко били й засудили разом з Єннафою до усічення мечем.
- Павлу привели останньою. Її піддали численним мукам, але вона переносила їх із великим терпінням і мужністю, укріплювана Божою благодаттю. Перед смертю вона подякувала Господу за допомогу, поклонилася християнам і схилила голову під меч.
Пам’ять
Їхній подвиг — приклад мужності та вірності Христу. Вони прийняли мученицький вінець, засвідчивши віру навіть перед смертю.