Василь

Святий блаженний Василій, Московський чудотворець, народився у грудні 1468 року в Москві. Блаженний народився на паперті Богоявленського собору в Єлохові, де його мати Анна гаряче молилася. Хлопця віддали в науку до шевця. Одного разу купець замовив чоботи і просив зробити їх такими, щоб не зносити за рік. 

«Зішиємо такі, що й не зносиш їх». На здивоване запитання майстра учень відповів, що замовник навіть не взує нових чобіт, бо скоро помре. 

Через кілька днів пророцтво справдилося. Майстер зрозумів, що Василій — не проста людина. У шістнадцятирічному віці блаженний Василій розпочав тернистий шлях юродства. У пекучу спеку і лютий мороз ходив він нагий і босий вулицями Москви. Невдовзі жителі визнали в ньому юродивого, людину Божу, викривача неправди. 

Біля Пречистенських воріт він побачив біса в образі жебрака і негайно прогнав його. Відвідуючи корчми, блаженний бачив зерна добра в занепалих людях, підкріплював їх ласкою. Коли святий проходив повз будинок, у якому безтямно веселилися і пиячили, то зі сльозами обіймав кути будинку.

На запитання, що це означає, він відповідав: «Ангели скорботні стоять біля будинку і журяться про гріхи людські, а я зі сльозами благав їх молити Господа про навернення грішників». Очистивши великими подвигами та молитвами свою душу, блаженний Василій сподобився дару прозорливості. У 1547 році він передрік велику пожежу Москви, молитвою вгасив пожежу в Новгороді. Не боявся св. Василій викривати й сильних світу цього. 

Одного разу блаженний викрив царя Іоана Грозного за те, що він під час богослужіння був зайнятий думками про будівництво палацу на Воробйових горах. Провівши 72 роки у подвизі юродства, блаженний Василій спочив 2 серпня 1557 р. у віці 88 років. 

Його тіло було поховане у приділі Троїцького храму, який разом із Собором Покрови, «що на рові», став у народі іменуватися храмом Василія Блаженного. Прославлений блаженний 2 серпня 1588 р.