Євдокія (Ткаченко), монахиня

Життєвий шлях преподобномучениці Євдокії (Ткаченко) тісно пов'язаний з Іверсько-Серафимівським монастирем у місті Верному Семиріченської області, який розпочав свою діяльність у 1910 році. Знаковою подією для обителі став 1913 рік, коли єпископ Іннокентій здійснив чернечий постриг молодшої рясофорної послушниці Таїсії з ім'ям Євфросинія, призначивши її ігуменею цього монастиря. З приходом радянської влади у 1918 році розпочалися жорстокі релігійні переслідування. У цей буремний час черниця Євдокія звернулася до ієромонаха Серафима для сповіді та святого причастя, шукаючи духовної підтримки. Влітку 1918 року червоноармійці увірвалися до обителі, вимагаючи видати їм настоятельку. Сестрам вдалося надійно сховати ігуменю, проте замість неї на розстріл повели черниць Євдокію та Анімаїсу. Під час жорстокої розправи Євдокія зазнала тяжкого поранення в голову, а Анімаїсу поранили в плече. Трагедія стала важким ударом для черниці Феодори, близької подруги Євдокії, яка через пережите зазнала сильного нервового потрясіння. Однак невдовзі Феодора повністю зцілилася від своєї недуги після того, як поранена черниця Євдокія з’явилася їй у сновидінні.