Євгеній Ісадський, пресвітер

Священник Євгеній народився в 1879 році в селі Погост-Преображенському Єгор'євського району в родині диякона Герасима Ісадського. Він закінчив Рязанську семінарію і в 1901 році був рукоположений у священики до Петропавлівської церкви в селі Маливо. Наприкінці 20-х років він зіткнувся з переслідуваннями з боку безбожних властей. 15 липня 1929 року за проханням парафіянина він відслужив всенічну у нього вдома. Того ж вечора він отримав письмове розпорядження припинити службу в церкві та відвідування домів у зв'язку з епідемією скарлатини. 18 липня, на пам'ять преподобного Сергія, служба була скасована. По селу розповсюдилися чутки про закриття церкви, і жителі скликали збори для клопотання про відкриття храму. 18 липня на зборах багато жінок вимагали негайного відкриття церкви. Голова сільради дав дозвіл на основі рішення лікаря. У храмі відновилися богослужіння. Однак коломенський відділ ОГПУ вирішив розпочати слідство у справі масового виступу віруючих. 4 серпня 1929 року отець Євгеній був арештований і ув'язнений у коломенську в'язницю. На допиті він виклав хід подій, не підозрюючи про наслідки. 14 жовтня 1929 року особливе засідання при колегії ОГПУ засудило отця Євгенія до трьох років ув'язнення в концтаборі. 14 листопада його відправили на Соловки, але залишили в таборі на континенті. Священник Євгеній Ісадський помер 31 січня 1930 року в концтаборі і був похований у безіменній могилі. Його пам'ять святкується 31 січня.