Євгенія Доможирова

Мучениця Євгенія — яскравий приклад щирої віри та жертовного служіння ближнім. Вона народилася у 1871 році в Ризі в родині генерала Петра Доможирова. Отримавши виховання в престижному інституті благородних дівиць у Варшаві, дівчина обрала для себе шлях милосердя. Спочатку вона працювала у військовому госпіталі, а згодом — в Олександро-Маріїнському інституті. Свідомо відмовившись від сімейного життя, Євгенія цілковито присвятила себе Богові та допомозі людям. У 1907 році вона переїхала до Москви, де продовжила свою діяльність як сестра милосердя. У 1912 році через важкі хвороби їй довелося залишити роботу, проте з початком Першої світової війни вона без вагань повернулася до порятунку поранених. Трагічний етап у житті Євгенії розпочався в радянські часи. У 1932 році її заарештувало ОДПУ. Під час виснажливих допитів вона виявила незламність духу та категорично відмовилася визнавати себе винною в антидержавній діяльності. 9 липня 1932 року рішенням трійки ОДПУ Євгенію засудили до трирічного заслання в Казахстан. Перебування під вартою остаточно підірвало її здоров'я. 18 січня 1933 року, напередодні величного свята Богоявлення, вона відійшла у вічність в алматинській в'язниці. Земний шлях мучениці завершився у безіменній могилі, проте її духовний подвиг залишився невмирущим.