Чернігівська, Ікона Божої Матері

Коли преподобний Антоній Печерський (†1072) у 1060 році був вигнаний із Києва великим князем Ізяславом, він таємно відійшов у межі Чернігова. Там, на Болдиних горах, він викопав собі печеру й почав вести самітницьке подвижницьке життя. Саме тоді він знайшов ікону Божої Матері: побачив її на ялині, що сяяла світлими променями й здавалася оточеною вогнем.

За сприяння чернігівського князя Святослава преподобний Антоній на місці явлення ікони заснував обитель і збудував кам’яну церкву на честь Успіння Богородиці. І монастир, і ікона отримали назву Єлецьких. Обитель існувала до нашестя татар: у 1238 році війська Батия зруйнували церкву й монастир, але ікона збереглася всередині монастирської стіни.

Понад два століття там залишалися лише руїни. Лише у 1470 році князь Симеон Олелькович відновив Єлецький монастир, і святу ікону знову поставили в храмі. На початку XVII століття монастир був вдруге зруйнований польським полководцем Горностаєм, і чудотворний образ зник. За іншими відомостями, ще раніше — у 1579 році, під час війни Стефана Баторія, — князь Барятинський переніс ікону до Москви.

У 1676 році брати Козели привезли з Володимира до Чернігова інший образ Богородиці, також названий Єлецьким. Він не був оригіналом, знайденим Антонієм, але став одним із списків, що прославився численними чудесами. Архимандрит Іоаннікій Голятовський, настоятель монастиря, підтвердив це й описав чудеса у своїй книзі «Скарбниця» (1678).

На Єлецькій Чернігівській іконі зображена ялина, серед зелених гілок якої — Богородиця з Предвічним Немовлям на колінах. Весь образ вкритий срібною позолоченою ризою, а вінок Богоматері прикрашений коштовним камінням.

Улітку ікона перебуває в головному Успенському соборі обителі, а взимку переноситься до теплого Петровського храму. Перенесення здійснюється урочисто, з братією у священних облаченнях, співом тропаря й дзвоном.

У монастирі здавна існує звичай щосереди перед літургією служити молебень Богородиці з акафістом. На нього завжди збирається багато богомольців, а жителі Чернігова мають звичай брати образ у свої домівки.

Єлецька-Чернігівська ікона є також у Харківському Успенському соборі. У 1687 році князь Данило Барятинський, тяжко захворівши після походу в Крим, передав ікону до собору, де вона перебуває й нині.

Цей образ прославився численними чудесами. На ньому є давній напис: «Образ Пресвятая Богородиця Єлецька-Чернігівська». У найстарішому описі собору 1724 року зазначено: «Образ чудотворної Пресвятої Богородиці Єлецької; риза срібна, позолочена, подана курчинином Фіногеном Безходарним, а підсвічник позолочений — полковником Григорієм Кветкою». Це підтверджує давність ікони поза всяким сумнівом.