Ікона Божої Матері Гербовецька
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Гербовецька ікона була визнана чудотворною у 1859 році, але й до того часу вона особливо шанувалася вірянами Кишинівської єпархії. За переказом, у Гербовецький монастир цей образ був принесений у 1790 році за таких обставин.
Полковник Н. А. Албадуєв, який приїхав у Різдвяний піст до монастиря для сповіді та причастя Святих Христових Таїн, повертався додому, але, будучи скинутим на землю необ’їждженою конем, отримав смертельну рану і помер. Тіло покійного було поховане в старій церкві біля ікони святителя Миколая Чудотворця, про що свідчить надгробна дубова плита.
Після смерті Албадуєва одна з його родичок принесла до монастиря ікону Божої Матері — сімейну реліквію, що передавалася з покоління в покоління з давніх часів. Незабаром помітили, що багато стражденних і хворих, які з гарячою вірою та молитвою зверталися до образу Богоматері, отримували перед ним зцілення та полегшення страждань. Це викликало безмежне народне шанування святині. За місцем перебування ікона стала називатися Гербовецькою.
Зусиллями благочестивих і вдячних вірян святу ікону прикрасили срібною ризою, згодом позолоченою та оздобленою коштовним камінням. Сам образ був поміщений у розкішний кіот.
Божа Матір через Свою ікону неодноразово являла Своє покровительство Гербовецькій обителі під час численних лих, що спіткали жителів Бессарабії. Монастирський переказ розповідає про неодноразові розорення турецькими військами, але свята ікона щоразу залишалася неушкодженою серед згарища. Хоча на образі були сліди вогню, лик і руки Богоматері та Спасителя зовсім не постраждали й залишалися чистими.
Близько сімдесяти років перебувала свята ікона в Гербовецькому монастирі. Пресвята Богородиця багато разів являла через неї Свою милість вірним у Її заступництві перед Господом. Згодом населення Кишинева, багато мешканців якого особисто відчули чудотворну силу ікони, домоглося рішення про щорічне перенесення святині на зимовий час до столиці Бессарабії. Постанову Святішого Синоду було затверджено 17 січня 1859 року. Відтоді при великому зібранні народу чудотворна Гербовецька ікона Божої Матері щороку 1 жовтня хресним ходом переносилася до Крестової церкви Кишинева і поверталася назад до обителі 23 квітня.