Касперовська Ікона Божої Матері

Касперовська ікона Божої Матері є великою святинею Херсона й Одеси, де вона перебуває близько шести місяців на рік. Дні принесення її в Одесу (1 жовтня) та відходу (у четвертий день Пасхи) стали великими церковними урочистостями.

Це невелика ікона, написана олійними фарбами на полотні, наклеєному на дошку. Богородиця зі скорботними очима притискає до своєї щоки Богонемовля Христа, підтримуючи Його голову обома руками. Немовля лівою рукою тримається за покривало на голові Матері, а в правій тримає сувій.

За переказом, ікона була привезена наприкінці XVI століття з Трансільванії сербом, який оселився в Ольвіопольському повіті Херсонської губернії. У 1809 році святиня перейшла у власність поміщиці Касперової в маєтку Ново-Іванівка. Ікона була дуже ветха, фарби потемніли.

У лютому 1840 року Касперова, молячись у скорботі, побачила, як лики Богородиці й Немовляти чудесним чином просвітліли. Відтоді від ікони почали відбуватися численні чудеса й зцілення, після чого Святійший Синод визнав її чудотворною. У 1844 році ікону перенесли до місцевого Миколаївського храму.

У 1852 році жителі Херсона отримали дозвіл щороку в день Вознесіння приносити ікону хресним ходом. З 1853 року і жителі Миколаєва мали можливість поклонятися їй протягом місяця.

Під час Кримської війни (1853–1855) Одеса переживала облогу. У серпні 1854 року ікону урочисто перенесли до кафедрального собору, де вона перебувала до травня 1856 року. У 1855 році, на свято Покрови, після молебню перед Касперовською іконою ворог відступив, і Одеса залишилася неушкодженою. Це чудо стало підставою встановити 1 жовтня особливим святом.

Головним місцем перебування ікони є село Касперовка, але щороку вона переноситься:

• 1 жовтня – Пасха: в Одесу;
• після Пасхи – у Касперовку;
• на Вознесіння – у Херсон;
• з 29 червня до 1 серпня – у Миколаїв.

У всіх місцях перебування щоп’ятниці перед іконою читається акафіст.