Ікона Божої Матері Мінська
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Наприкінці X століття святитель рівноапостольний князь Володимир переніс ікону з Корсуня до Києва й поставив у Десятинній церкві (освячення — 996 р., пам’ять 12 травня). Там вона перебувала понад 500 років.
У 1500 році, під час захоплення Києва ханом Менглі-Гіреєм, один татарин зірвав із чудотворної ікони ризу й прикраси та кинув її в Дніпро.
Невдовзі святиня чудесним чином явилася в Мінську на річці Свислоч. Ікону, осяяну незвичайним світлом, урочисто перенесли до замкової церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Це сталося 13 серпня 1500 року, і саме цього дня встановлено святкування на честь образу.
У 1616 році ікону перенесли до мінської церкви на честь Зішестя Святого Духа.
На іконі, що знаходиться з лівого боку іконостаса, зображена Богородиця з Немовлям на лівій руці. Образ написаний яєчними фарбами на дерев’яній дошці. У 1852 році його прикрасили срібною ризою: над ликами Богородиці й Спасителя — золоті вінці з дорогоцінним камінням. На ризі вибито напис:
«Сія ікона Божої Матері з Младенцем Ісусом, поставлена великим князем землі Руської св. Володимиром у Києві, в Десятинній церкві, а по розоренні Києва татарами явившаяся 13 серпня 1500 року в м. Мінську, на річці Свислоч, і поміщена в замковій церкві, згодом же перенесена в кафедральний собор, 1852 р. старанням православних облечена в нову срібну ризу».