Іоанн
Пророк, Предтеча та Хреститель Господній мч.
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Найбільший з пророків, який завершує історію Старого Завіту. Вів суворе аскетичне життя в Юдейській пустелі, закликаючи народ до покаяння та готуючи його до пришестя Месії, Якого згодом охрестив у водах Йордану. За безстрашне викриття незаконного співжиття царя Ірода з Іродіадою був ув'язнений і обезголовлений.
Усікновення глави Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна
Про мученицьку кончину святого Іоанна Хрестителя в 32 році по Різдві Христовому розповідають Євангелісти Матфей (Мф. 14:1–12) і Марко (Мк. 6:14–29).
Після Хрещення Господнього святий Іоанн Хреститель був ув’язнений Іродом Антипою, четвертовладником, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили Палестину на чотири частини й у кожній поставили свого правителя. Ірод Антипа отримав від імператора Августа в управління Галілею). Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що він, залишивши законну дружину — дочку аравійського царя Арефи, беззаконно співжив з Іродіадою, дружиною свого брата Філіпа (Лк. 3:19–20).
У день свого народження Ірод влаштував бенкет для вельмож, старійшин і тисячоначальників. Дочка Іродіади Саломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. У вдячність він поклявся дати їй усе, чого вона попросить, навіть до половини царства. За порадою матері вона попросила голову Іоанна Хрестителя на блюді. Ірод засмутився: він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам слухав, і боявся народу, що любив Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він наказав відсікти голову святому Іоанну й віддати Саломії.
За переказом, уста мертвої глави ще раз відкрилися й промовили: «Іроде, не повинно тобі мати жінку Філіпа, брата твого». Саломія віднесла блюдо з головою матері. Іродіада, у нестямі, проколола язик пророка голкою й закопала святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Хузи, поховала її в глиняному сосуді на горі Єлеонській, де Ірод мав землю (обрітення глави святкується 24 лютого). Тіло Іоанна учні поховали тієї ж ночі в Севастії.
Після вбивства Іоанна Ірод ще деякий час правив. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23:7–12).
Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою й Саломією ще за їхнього життя. Саломія, переходячи взимку ріку Сікоріс, провалилася під лід. Лід так стиснув її, що вона висіла тілом у воді, а голова була над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона безпорадно рухалася в крижаній воді. Лід перерізав їй шию. Труп не знайшли, а голову принесли Іродові й Іродіаді — як колись їм принесли голову Іоанна.
Аравійський цар Арефа, мстячи за безчестя своєї дочки, виступив війною проти Ірода. Ірод зазнав поразки й піддався гніву імператора Кая Калігули (37–41), який заслали його разом з Іродіадою у вигнання в Галію, а потім в Іспанію. Там вони були поглинуті землею, що розверзлася.
На пам’ять усікновення глави святого Іоанна Хрестителя Церква встановила свято й суворий піст як вираження скорботи християн про насильницьку смерть великого Пророка.