Іустініан

Святий православний цар Юстиніан та цариця Феодора. Святий Іустиніан, видатний державний діяч Візантії, великий ревнитель Православ'я, будівельник храмів та церковний письменник, був слов'янином, родом із Болгарії. У його царювання (527 - 565) Візантія прославилася військовими перемогами у Персії, Африці, Італії, у яких рішуче викорінювалося язичництво серед вандалів і вестготів. За розпорядженням царя Юстиніана були закриті язичницькі школи Афінах. З метою поширення християнства в межах Малої Азії Іустиніан послав туди єпископа Ефеського Іоанна, який хрестив понад 70 тисяч язичників. Цар наказав збудувати для новонавернених 90 церков, щедро підтримував храмове будівництво в імперії. Найкращими спорудами його часу вважаються монастир на Синаї та храм Святої Софії у Константинополі. За святого Іустиніана було збудовано особливо багато храмів в ім'я Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. Будучи людиною різнобічно освіченою, святий Іустиніан ретельно дбав про утворення церковних кліриків та ченців, наказавши викладати їм риторику, філософію та богослов'я.

Благовірний государ багато уваги і сил присвятив боротьбі з оригеністами, які відроджували брехню несторіан. Проти цих єретичних вигадок святий Іустиніан склав пісню "Єдинородний Син і Слово Божий" і ввів обов'язковий її спів у церквах. З цього часу і по сьогодні ця пісня співається на Божественній літургії перед малим входом. За наказом государя 553 року було скликано V Вселенський Собор, який засудив вчення Орігена і підтвердив визначення IV Халкідонського Собору. Святий імператор Іустініан дбав про порядок, право та законність у державі. Під його керівництвом і наглядом було складено повне зібрання римських законів, що дійшло до нас під назвою "Кодекс Юстиніана". "Новели" Іустнніана входять у всі варіанти російської Кормчої Книги.

В особистому житті святий Іустиніан дотримувався суворого благочестя, багато і старанно постив. Помер святий цар Іустінан у 565 році.

Разом з імператором до лику святих зарахована дружина його та однодумка імператриця Феодора, яка померла в 548 році. Вона була спочатку великою грішницею, прихильницею монофізитів, а потім розкаялася і вела доброчесне життя, дотримуючись чистоти душевної та тілесної.