Захарія (Лобов), Воронезький, архієпископ
Священномученик
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Архієпископ Захарія (Лобов Захар Петрович) народився 23 березня 1865 року в селі Петровка Павловського повіту Воронезької губернії в родині дрібного чиновника. Закінчив духовне училище та семінарію в Новочеркаську (1888). З вересня 1888 року служив у Новочеркаському кафедральному соборі, став протодияконом і ключарем храму. У 1923 році, ставши вдовцем, прийняв чернечий постриг і був хіротонізований на єпископа Нижнечирського. У 1924 році був арештований і засуджений до дворічного заслання на Соловки, де перебував серед інших ієрархів. Підписав 'Пам'ятну записку Соловецьких Єпископів' у 1926 році, в якій пропонувалося дотримуватися принципу невтручання Церкви в справи держави. У 1929 році був возведений у сан архієпископа і призначений главою Воронезької єпархії. У роки гонінь на Церкву зберіг православну віру серед пастви. Брав участь у засіданні Тимчасового патріаршого Святого собору в 1931 році. У 1935 році був арештований, обвинувачений у контрреволюційній агітації і засуджений до п'яти років таборів. Помер у 1937 році від водянки. Реабілітований 30 червня 1992 року. На Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви у 2000 році канонізований серед російських новомучеників і сповідників.