Знахідки, які відносять до відомого болгарського царя Самуїла, виявили під час розкопок археологів у храмі Святого Ахілла на острові Преспа.
Про це інформує Наша Ніва.
Ще у 1965 році науковець Ніколаос Муцопулос натрапив там на чотири поховання та антропологічні рештки. Останнім часом артефакти перебували в експозиції Музею візантійської культури, що в Салоніках. Тепер їх повертають Болгарії завдяки домовленості про культурну співпрацю між двома державами, як зазначає Euronews.
Натомість грецька сторона отримає 48 святинь із монастирських комплексів Панагія Ікасифінісісу й Івана Предтечі, що в Серрі, а також із Серронської та Нігрицької єпархій. До моменту остаточного транспортування в місця їхнього походження ці святині демонструватимуться у Музеї візантійської культури до 5 листопада 2026 року.
Офіційний обмін відбувся вранці 3 жовтня в Салониках, на ньому були присутні очільник уряду Греції Кіріакос Міцотакіс та очільник уряду Болгарії Румен Радєв. Тоді ж сторони підписали офіційні акти приймання-передачі культурних цінностей.
Ця подія стала підсумком реалізації меморандуму про взаєморозуміння, до якого прийшли після тривалих переговорів і систематичних консультацій між державами. Підписи під угодою поставили міністри культури Греції та Болгарії — Ліна Мендоні й Євтим Мілошев.
Монарх Самуїл керував Першим Болгарським царством у 997–1014 роках (фактично з 976 року) і запам'ятався запеклою та важкою боротьбою з Візантією. Протягом десятиліть він успішно протистояв наступу візантійців під проводом імператора Василя II, а також перемістив політичний центр держави на захід — у місто Охрид (нині ці землі входять до Північної Македонії).
Восени 1014 року в битві біля гори Клейдіон (Біласиця) армія Самуїла зазнала нищівної поразки. Імператор Василь II наказав позбавити зору приблизно 15 тисяч полонених болгар, залишивши на кожну сотню лише по одному воїну з одним оком, щоб ті змогли довести осліплених побратимів додому.
За свідченнями деяких історичних джерел, побачивши покалічене військо, Самуїл не зміг перенести горя і помер від серцевого нападу. А вже через чотири роки після його смерті, у 1018 році, Перше Болгарське царство остаточно припинило своє існування під тиском Візантійської імперії.