Президент Володимир Зеленський разом із представниками Кабінету міністрів та почесними закордонними делегаціями долучився до жалобних заходів, присвячених пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру.
Про це повідомляє Укрінформ.
Біля меморіального знака “Менора” на території Бабиного Яру шану загиблим віддали глава держави, Прем'єр-міністр Сергій Корецький, урядовці, керівник Офісу Президента Кирило Буданов та його заступники, а також високі іноземні гості, зокрема міністр фінансів Держави Ізраїль Зеєв Елькін і міністерка освіти, сімейних справ, літніх людей, жінок та молоді Німеччини Карін Прін.
“85 років тому київське повітря роздирали постріли зброї. Чинився один з наймасовіших і найтрагічніших геноцидів в історії людства - геноцид від куль. 29-30 вересня, за попередніми оцінками, було розстріляно понад 30-33 тисяч київських євреїв. Частина нашого українського народу, частина нашої української історії, боротьби, культури: чоловіки, жінки, діти”, - нагадав голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він підкреслив, що український та єврейський народи століттями ділили цю землю, тому біль від трагедії Бабиного Яру відгукується в серці кожного покоління українців.
“Недарма першим історичним пам'ятником у Києві після проголошення незалежності стала ось ця “Менора”. Місяця не пройшло після незалежності України, як вона постала тут. Вона бачила перші етапи відновлення нашої Української держави. Вона бачила, як 1 березня 2022 року іранськими «Шахедами» росіяни вбили тут п'ять осіб, серед them одну дитину. Вона бачила, як у 2025 році ми вшановували жертв Бабиного Яра і над нами літав «Шахед»”, - додав Алфьоров.
Також він акцентував, що лейтмотивом 85-х роковин злочину в Бабиному Яру стала тонка червона лінія. Цю концептуальну мистецьку інсталяцію підготувала литовська художниця Пауліна Пукіте.
Серед інших культурних ініціатив, представлених у Бабиному Яру до 85-ї річниці, вирізняється інсталяція Михайла Алексеєка “Право на память”, яка уособлює обірвані людські життя.
Варто нагадати, що напередодні німецько-радянської війни у Києві проживало близько 200 тисяч євреїв. З наближенням лінії фронту та загрозою окупації частина людей евакуювалася на схід Радянського Союзу, дехто був мобілізований до лав Червоної армії, проте найбільш вразливі категорії — найбідніші мешканці, літні люди та діти — залишилися в місті. У момент захоплення української столиці нацистами там перебувало приблизно 40 тисяч євреїв, більшість із яких знайшли свою смерть у Бабиному Яру. Основна хвиля розстрілів припала на 29–30 вересня 1941 року, назавжди вписавши цей злочин у найпохмуріші сторінки Голокосту.
29 вересня, у день 85-ї річниці трагічних подій у Бабиному Яру, Зеленський віддав данину пам'яті загиблим, підкресливши, що лише за два дні, 29–30 вересня 1941 року, окупанти знищили тут майже 34 тисячі євреїв.