З початком Петрова посту саме час замислитися над такою нині забутою чеснотою, як благоговіння.
Що таке благоговіння у сучасному світі
Благоговіння являє собою глибоку повагу та шанування святині, зокрема й священного сану. Проте чи часто ми зустрічаємо його в наші дні? Преподобний Никон Оптинський наголошував: «Треба все робити з благоговінням. Іноку слід мати і тихий голос, і скромну ходу. Не лише діяти, а й говорити потрібно зі страхом Божим, ретельно зважуючи кожне слово перед тим, як його вимовити».
На жаль, нині подібний настрій зустрічається надзвичайно рідко, навіть серед деяких священнослужителів. Замість «тихого голосу» та «скромної ходи» багатьох охопила пристрасть до мітингів. Сьогодні вважається важливим крокувати широко, говорити гучно та постійно брати участь у різноманітній боротьбі. Найхарактернішим є те, що дехто постійно намагається викривати архієреїв та побратимів-священників за те, що вони нібито «недостатньо борються за правду».
Як відрізнити справжню духовність
Щоб зрозуміти духовний рівень того чи іншого проповідника, зовсім не обов’язково проводити складний богословський аналіз — достатньо просто послухати його мову. Адже не потрібно бути доктором богослов'я, аби усвідомити: гнівні грубі висловлювання, лайка та брудна лексика ніколи не були ознаками духовності. Це якраз і є прояв неблагоговіння.
Певна річ, історія Церкви знає пророків та юродивих заради Христа, які завдяки своєму високому дерзновенню могли «пекти словом» закостенілі серця людей, поглинених життєвою суєтою. Але для такого дерзновення необхідно мати внутрішнє безстрасність і бути буквально святим. Чи спостерігаємо ми це у сучасних борців? На жаль, ні.
Слово святих отців про сьогодення
Водночас серед пересічних православних вірян насаджується думка, ніби бути духовною і благоговійною людиною, яка перебуває в послуху у духовенства, соромно, а на першому місці мають стояти мирські цілі. Проте преподобний Єфрем Сирін закликає: «Не соромся зберігати благоговіння у смиренному серці, бо ті, що розбещують тебе, не допоможуть у день нужды». Це застереження подвижника звернене до кожного з нас, адже «день нужды» вже настає.
Церкву продовжують переслідувати, і жодні гучні заяви, «правильні» промови чи напади на священноначалля та духовенство Їй не допомагають. Навпаки, такі дії є невіддільною частиною цькування та знищення Церкви.
Той же преподобний Єфрем зазначає: «Благоговіння породжує мирний стан, а мирний стан народжує безстрасність». Саме цього нам сьогодні найбільше бракує — благоговіння, миру в душі та безстрасності. Безстрасність не дорівнює байдужості; це високий стан розуму і серця, коли емоції втрачають контроль над людиною, а чистий від пристрастей розум здатний чути тихий голос Божий і слідувати за ним.
Святитель Ігнатій (Брянчанинов) також підкреслював: «У храмі Божому слід дотримуватися всілякого благоговіння і порядку як для слави Божої, так і для власної душевної користі». Тож перебуваймо в благоговінні, відкиньмо хоча б на час посту усю життєву суєту та спрямуймо свої думки до єдиного на потребу — спасіння власних душ.