Керівники 150 французьких лікарень та соціальних інституцій, які керуються християнськими принципами, закликали суспільство й державу зосередитися на знеболюванні та повноцінній турботі про пацієнтів, а не на позбавленні їх життя. Ця спільна заява з'явилася на тлі того, що 15 липня Національна асамблея остаточно затвердила законодавство про легалізацію евтаназії та асистованого самогубства.
Як інформують Vatican News, зміст маніфесту оприлюднила 28 липня 2026 року французька католицька газета «La Croix».
Автори документа, яких налічується 150 осіб, зазначають, що вони продовжують багаторічну традицію допомоги недужим, скеровуючи всі свої ресурси, професіоналізм і душевні сили на турботу про людей, які борються з недугами, обмеженими можливостями чи самотністю. Серед підписантів — директори масштабних госпіталів, очільники профільних асоціацій, а також члени чернечих згромаджень, які здавна опікуються хворими.
До ініціативи долучилися як священнослужителі, так і світські керівники хоспісів, паліативних центрів та установ для людей з тяжкою інвалідністю.
У зверненні акцентується на тому, що новий закон має на меті зобов'язати всі без винятку медичні установи дозволяти проведення процедур із заподіяння смерті у своїх стінах. Медичні працівники попереджають: такий тиск нівелює право на сумлінну відмову та викликає серйозний моральний біль у лікарів і персоналу. Цей біль виникає через те, що людей, покликаних оберігати життя до його природного завершення, примушують долучатися до дій, що суперечать їхнім цінностям та місії закладів.
Крім того, підписанти наголошують на загрозі негативних соціальних зрушень: тяжкохворі громадяни почнуть відчувати себе тягарем, а власну кончину розцінюватимуть як «послугу» для рідних і суспільства.
Очільники установ переконані, що сучасна паліативна медицина володіє всіма необхідними методами для пом'якшення найскладніших фізичних і моральних мук. Персонал таких закладів також зосереджений на тому, аби допомагати людям знаходити сенс життя попри похилий вік, хвороби чи інвалідність. Головним пріоритетом автори звернення називають солідарність, паліативний догляд та постійний розвиток.
На завершення керівники медичних організацій закликають владу спрямувати більше коштів і надати більшу автономію для розбудови паліативної допомоги замість легалізації практик умертвіння. Автори резюмують своє звернення словами: «Дозвольте нам вільно полегшувати страждання, не допомагаючи завдавати смерті!»