Українська розвідка опублікувала інформацію про п'ятьох осіб, яких підозрюють у причетності до протиправних археологічних розкопок на тимчасово окупованому півострові Крим.
Цю інформацію оприлюднено в рубриці "Викрадена спадщина" на ресурсі War&Sanctions, інформує УП Культура.
Згідно з інформацією від ГУР, починаючи з 2020–2021 років, росіяни здійснюють незаконні розкопки на території Херсонеса Таврійського та в його околицях у межах ініціативи "Новий Херсонес". Задля зведення музейно-храмового ансамблю та історико-археологічної зони окупанти втрутилися в культурний ландшафт пам'ятки, що спричинило руйнування та знищення значної частини культурного шару.
Перелік причетних осіб
За відомостями відомства, до реалізації цього проєкту мають стосунок:
Наталія Соловйова — очільниця Центру рятівної археології ІІМК РАН;
Іван Єсін — керівник Фонду підтримки гуманітарних наук "Моя история";
Максим Жукалов — так званий заступник очільника Севастополя;
Лариса Шепко — викладачка кафедри всесвітньої історії Донецького державного університету;
Надєжда Міліхіна — молодша наукова співробітниця ІІМК РАН.
Як зазначають у ГУР, Міліхіна обіймала посаду заступниці російського фахівця Олександра Бутягіна під час проведення протиправної Мірмекійської археологічної експедиції Державного Ермітажу на захоплених територіях Криму.
Нагадаємо, що 4 грудня 2025 року польське Агентство внутрішньої безпеки затримало Олександра Бутягіна у Варшаві, де він планував прочитати лекцію про Помпеї. Його затримання відбулося за запитом нашої держави: ще в жовтні 2024 року українські слідчі заочно повідомили археологу про підозру в умисному руйнуванні пам'ятки культурного надбання в окупованому Криму. У квітні 2026 року Польща звільнила та депортувала його до Росії в рамках процедури обміну полоненими.
Викрадені артефакти та охорона ЮНЕСКО
Окрім цього, Головне управління розвідки оприлюднило звіт щодо 14 культурних об'єктів, які, за їхньою інформацією, були вивезені зі стародавнього міста Мірмекій у ході нелегальної експедиції. Серед них виділяють монету боспорського правителя Савромата II, створену у 180–196 роках н.е., а також чорнолаковий одноручний канфар, датований 370–350 роками до нашої ери.
Раніше Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО офіційно ухвалив резолюцію про включення об'єкта "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" до Переліку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Херсонес Таврійський виступає видатним історичним надбанням античної епохи. Вивчення його залишків дозволило відтворити містобудівну систему того періоду. Проєктувальником полісу виступив Гіпподам, який заклав в основу плану сітку перпендикулярних поздовжніх і поперечних вулиць, що формують чіткі квартали.
Цей об'єкт залишається єдиною пам'яткою на території Криму, яка має глобальне значення.