Першого серпня в Католицькій Церкві вшановують пам'ять святого Альфонса Марії де Ліґуорі, котрий заснував Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, відоме як редемптористи.
Подібно до багатьох інших діячів, які прагнули реформ у релігійному чи суспільному житті, Альфонс зміг побачити те, чого не вистачало сучасній йому епохі, і завдяки внутрішньому духовному запалу втілив це в реальність. У цьому йому допомогли сприятливі життєві обставини: шляхетне походження, ґрунтовна освіта та наявний досвід.
Альфонс з'явився на світ 27 вересня 1696 року в містечку Маріанелла, неподалік від Неаполя, в аристократичній родині. Завдяки чудовому навчанню хлопець дуже рано здобув значні успіхи. Уже у віці 16 років він став доктором цивільного та канонічного права, а з 18 років розпочав успішну адвокатську практику в Неаполі. Його кар'єра складалася блискуче, доки він вперше не зіткнувся з відвертою корупцією. Через нечесність він програв судовий процес щодо великої суми грошей, після чого три дні провів на самоті, переживаючи цю поразку. Вийшовши зі своєї кімнати, він сказав: “Світе! Тепер я тебе пізнав! Прощавайте, суди! Більше ви мене не побачите!”
Свої слова він одразу підтвердив діями. На знак відмови від шляхетського походження та пов'язаних із ним обов'язків Альфонс поклав свою шпагу на вівтар у храмі Матері Божої Викупу Невільників. Залишивши юриспруденцію, він вступив до семінарії і в 1726 році прийняв священничі свячення. Згодом він служив священником у Неаполі, де звернув увагу на проблему ізоляції маргіналізованих людей від церковного життя. Тодішня церковна верхівка не приділяла їм належної уваги, і ці люди блукали, “немов вівці, що пастуха не мають” (Мр. 6, 34).
Особливо гострого співчуття до знедолених Альфонс зазнав у 1732 році під час поїздки до Санта Марія деі Монті поблизу Скали. Проповідуючи в тій місцевості, він бачив бідних, неписьменних, пригноблених людей, далеких від релігії, які здебільшого випасали худобу в горах.
Перейнявшись їхнім духовним сирітством, Альфонс залишив Неаполь, переїхав до Скали та разом із кількома іншими священниками заснував нову місійну спільноту — Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Головною метою цього об'єднання стала допомога найбіднішим і найбільш упослідженим верствам суспільства. Офіційне затвердження спільноти Апостольським Престолом відбулося 9 листопада 1732 року.
Хоча раніше Альфонс мріяв про місіонерську роботу в Китаї, обставини склалися інакше, поки він не усвідомив, що нести євангельське слово можна зовсім поруч із власним домом, не вирушаючи за тисячі кілометрів.
Звертаючись із проповідями до маргіналів, Альфонс руйнував рамки тогочасного клерикального ексклюзивізму, який ґрунтувався на хибній думці, що Боже Об'явлення призначене лише для обраної меншості. Натомість Альфонс Лігуорі прагнув донести його до широких мас, наголошуючи на безмежній Божій любові та милосерді. Він також проявив себе як надзвичайно плодовитий автор, написавши понад сто книг, більшість із яких призначалася для простих людей.
Для священників він створив посібник з морального богослов'я, в основу якого заклав не жорстке виконання правил, а принцип милосердя. Цим же принципом він керувався під час численних сповідей, завдяки чому згодом Церква проголосила його покровителем сповідників та моральних богословів.
У 1762 році Альфонс Ліґуорі очолив дієцезію св. Агати Готської як єпископ і керував нею впродовж тринадцяти років. Паралельно він продовжував керувати створеним ним Згромадженням, заснував його жіночу гілку, брав участь у реформуванні інших чернечих спільнот і ніколи не припиняв опікуватися бідними, що стало головною місією його життя та всієї подальшої діяльності редемптористів.
Він помер 1 серпня 1787 року, залишивши по собі чисельних послідовників у багатьох країнах світу.
Завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького, починаючи з 1913 року, редемптористи візантійського обряду розгорнули свою діяльність в Україні та на поселеннях, присвятивши себе проповіді Божого слова найбільш занедбаним людям та місіям. У роки комуністичних переслідувань саме єпископи-редемптористи стояли на чолі підпільної УГКЦ в Україні.