КИЇВ. Митрополит Антоній: Потрібно триматися осторонь тих, хто відколовся від Церкви та підняв на неї руку

19.03.2021

У складні періоди для релігійної спільноти надзвичайно важливою підтримкою служить приклад християн, які витримали мученицький шлях у часи гонінь. Особливо близькими для багатьох є сповідники та новомученики радянської епохи.

Сьогоднішній тиск на вірян і священнослужителів нагадує старі радянські методи, адже гіркий досвід минулого нікого нічому не навчив. Через власну пиху та нерозум люди продовжують вести боротьбу з Всевишнім.

Яскравим взірцем непохитного служіння є святитель Лука Кримський, чию стійкість не змогли зламати ані постійне стеження й погрози, ані доноси, наклепи чи заслання.

Пережиті випробування лише загартували його переконання, а залякування не змусили зрадити священні обітниці, Істину чи Церкву.

Архівні свідчення, що збереглися донині, демонструють колосальний тиск та напругу, в яких жив архієпископ Лука, проте він не відступив від власних ідеалів ані на йоту.

Агенти спецслужб діяли навіть у його найближчому оточенні: будь-які кроки, бесіди та листи підлягали жорсткому контролю, а доповідні записки спотворювали дійсність. Владика чудово розумів це, але попри небезпеки та перешкоди сумлінно продовжував працювати на ниві Христовій.

Будучи професором і хірургом, він не припиняв читати лекції медикам, консультував у госпіталі для ветеранів Вітчизняної війни, проводив складні хірургічні втручання та приймав хворих.

З'являючись перед публікою виключно в архиєрейському облачені, святитель викликав невдоволення у певних колах, через що його намагалися змусити перейти на цивільний одяг, проте він рішуче відмовився.

Після цього його перестали залучати до лекцій та доповідей, натомість він повністю зосередився на проповідництві.

Він виголошував проповіді щодня, а іноді й двічі на день у кафедральному соборі Сімферополя та інших храмах регіону.

Владика відкрито викривав переслідування духівництва і Церкви, згадував безневинно ув'язнених священників та пояснював сакральний сенс випробувань, проводячи паралелі з природним добором: «У духовному світі теж діє Божественний відбір, де невіруючі відсіваються, а вірні гуртуються в єдине стадо — нечисленне, проте міцне і незламне…»

Завдяки його наполяганням та клопотанням про відкриття синодальної друкарні віряни знову отримали доступ до Священного Писання.

У численних рапортах щодо ситуації в Сімферопольській єпархії архієпископ Лука фіксував кричущі порушення прав релігійних громадян: закриття сільських храмів, виселення пастирів із їхніх домів, де вони жили десятиліттями, залякування людей, неможливість відвідувати служби через штучно завантажені вихідні й святкові дні, а також страх суспільства надавати житло гонимим священникам.

Сучасні гонителі продовжують боротьбу проти Бога та Його храму під новими гаслами та масками.

Вони грабують і відбирають святині, виганяють священнослужителів, тероризують паству та зводять наклепи на духовенство, прикриваючись нібито «благими» намірами.

Підлість, боягузтво та брехня нинішніх загарбників викликають огиду, проте за все доведеться понести відповідальність.

Історія знає безліч трагічних фіналів тих, хто зраджував Церкву та ставав її гонителем. Усі вони закінчили погано.

Ще Спаситель застерігав триматися від подібних людей подалі: «Залиште їх: вони сліпі вожді сліпих; а якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму» (Мф. 15:14).

Необхідно уникати тих, хто самовільно відокремився від церковного єднання, адже така людина сама себе засудила через власне розбещення. Невже той, хто виступає проти Христа, Його вірних і пастирів, щиро вірить, що перебуває з Ним?

Зовсім ні, адже кожен, хто підіймає руку на Церкву, воює проти Божественного устрою, як наголошував священномученик Кипріот Карфагенський.

Записала Наталя Горошкова