Крайова Рада Українців Криму спільно з Кримською єпархією Православної Церкви України звернулися до народних обранців із закликом ухвалити проект постанови Верховної Ради, яка передбачає започаткування 28 серпня Дня захисту прав української громади Криму.
11 серпня 2026 року в місті Києві відбулася спеціальна пресконференція, присвячена обговоренню цієї ініціативи. Під час заходу, про який інформує видання «Голос Криму», громадські та релігійні діячі наголосили на актуальності такого рішення й оприлюднили спільне звернення до українського парламенту.
До участі в брифінгу долучилися ключові представники КРУКу: керівник напряму стратегічних комунікацій і розвитку «Кримського центру», повноважний представник Кримської єпархії ПЦУ Андрій Щекун, історик та член правління ГО «Союз вимушених переселенців» Андрій Іванець, делегат Ради ветеранів Криму КРУК Арсеній Веріго, а також митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент.
Як підкреслюють у КРУК, ідеться про другу за чисельністю національну спільноту півострова. До початку повномасштабної російської агресії та окупації кількість етнічних українців у регіоні перевищувала пів мільйона осіб, що становило близько чверті всього населення Автономної Республіки Крим та Севастополя.
У тексті звернення акцентується увага на тому, що після захоплення півострова українська етнічна спільнота опинилася під ударом жорсткої репресивної машини Кремля.
«Окупаційна адміністрація систематично переслідує кримських українських активістів, здійснює потужний інформаційно-психологічний тиск, повністю знищила українські громадські інституції, систему освіти рідною мовою та незалежні медіа, витіснила українську мову з усіх сфер суспільного життя, заборонила національну символіку, штучно змінила історичні топоніми й ергоніми, а також цілеспрямовано змінює демографічний склад населення», — зазначається в документі.
Водночас Крайова Рада наголошує, що українці Криму — це не лише етнічні представники нації. Спільнота позиціонує себе як відкрите та інклюзивне об'єднання, до якого входять усі жителі півострова, віддані Україні та її цінностям.
Окрему увагу активісти зосередили на героїчному опорі кримчан російським загарбникам. Попри жорстокі переслідування, тисячі жителів півострова зі зброєю в руках нині б'ються за свободу України у лавах Сил оборони.
Вибір дати 28 серпня не є випадковим і має глибоке історичне підґрунтування. Саме цього дня 1918 року в Сімферополі розпочав роботу Перший з’їзд українських організацій півострова, наслідком якого стало створення Крайової Української Ради — першого представницького органу, що боровся за права та інтереси українського населення Криму.
На думку ініціаторів, до повної деокупації регіону 28 серпня має відзначатися як пам'ятний день на підтримку переслідуваної громади, а після звільнення та реінтеграції ця дата офіційно стане Днем української громади Криму.
Позиція та аргументація Кримської єпархії ПЦУ
Кримська єпархія ПЦУ висловила повну підтримку парламентській ініціативі. У спеціальному зверненні митрополит Климент акцентував, що затвердження цього дня стане логічним продовженням державної стратегії із захисту прав наших співгромадян на півострові та збереження їхньої культурної і національної самобутності.
Владика нагадав, що ще 17 лютого 2022 року Верховна Рада вже ухвалювала важливу постанову щодо гарантування свободи віросповідання вірянам Кримської єпархії ПЦУ та захисту приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги.
Цей храм має величезне значення для всього кримського українства, виходячи далеко за межі виключно релігійних потреб.
«Собор є не лише культовою спорудою, а й важливим осередком українського духовного та культурного життя на півострові, символом присутності Української Церкви та невід’ємності Криму від України», — йдеться у зверненні.
Церковні представники наголошують на катастрофічних загрозах, перед якими опинилася українська ідентичність в умовах окупації: тотальна русифікація, знищення історичної пам’яті та переслідування релігійних і громадських лідерів.
«Саме тому збереження української національної ідентичності в Криму є не лише питанням культури, мови чи історичної пам’яті — це питання національної безпеки, державності та майбутньої реінтеграції півострова», — резюмував митрополит Климент.
У єпархії переконані, що майбутнє звільнення Криму вимагає не лише військової деокупації, а й відновлення справедливості щодо переслідуваних громадян та відродження українського простору.
«Ми також переконані, що українці Криму мають бути не лише об’єктом державної політики, а активними учасниками процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», — підкреслив владика Климент у своєму зверненні.
На переконання учасників пресконференції, запровадження цієї дати стане потужним сигналом для наших громадян в окупації про те, що Україна про них пам'ятає, бореться за їхні права та розглядає як невіддільну частину свого майбутнього.