Городенківський районний суд визнав винним служителя євангельських християн-баптистів у тому, що він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. Вердикт передбачає три роки тюрми, проте чоловіка звільнили від реального відбування покарання з призначенням іспитового терміну.
Про це стало відомо 13 серпня з публікації інтернет-видання «Галичина».
Згідно з матеріалами судової справи, 15 жовтня 2024 року підсудний відвідав територіальний центр комплектування, а вже 17 жовтня пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби у підрозділах забезпечення. Вже наступного дня йому виписали повістку з вимогою прибути 20 жовтня для відправки в навчальний центр, проте громадянин відмовився її брати, про що склали відповідний акт.
У документах зазначається, що в призначену дату до військової частини він не прибув та перестав відповідати на телефонні дзвінки. Правоохоронці встановили, що його дії були навмисними: він чітко розумів висновок ВЛК про придатність і заздалегідь знав про необхідність з'явитися для відправки.
Як зазначає юридичне видання, під час судового засідання чоловік спершу заперечував свою провину, проте згодом каявся. Він пояснив, що під час волонтерської діяльності та візитів до поранених бійців у шпиталях він бачив гостру нестачу людей на фронті, але як священник не міг кинути свою релігійну громаду, за яку несе пасторську відповідальність.
Адвокати підсудного акцентували увагу на тому, що раніше їхній клієнт не мав судимостей, перебуває у шлюбі та виховує двох неповнолітніх дітей. На обліках у психіатра чи нарколога він не зареєстрований, а також входить до релігійної спільноти, віровчення якої забороняє брати до рук зброю проти інших людей.
Захист долучив до матеріалів справи низку паперів, які підтверджують суспільну користь діяльності пастора: довідки про його поїздки з волонтерською допомогою до поранених бійців, участь у зведенні оборонних фортифікацій на Дніпропетровщині влітку 2025 року за завданнями оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», а також офіційні подяки від місцевої влади.
Суддя також взяв до уваги звіт органу пробації, де йдеться про те, що ймовірність повторного скоєння злочину та загроза для соціуму оцінюються як середні, а виправлення можливе без ізоляції від суспільства за умови виконання певних вимог.
Суд спирався на актуальну позицію Верховного Суду: чинне законодавство не дає права відмовлятися від мобілізації через релігійні чи інші погляди, навіть якщо щирість цих переконань не викликає сумнівів. Водночас суд зауважив, що такі погляди можуть братися до уваги під час проходження служби, проте вони не є підставою для невиконання наказів, що передбачають застосування зброї.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за статтею 336 Кримінального кодексу України як ухилення від мобілізації. Щире какаяння суд зарахував як пом'якшувальну обставину, а обтяжливих факторів виявлено не було.
Суд призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнив засудженого від тюрми, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік. На нього покладено такі обов'язки:
— регулярно приходити на відмітки до органу пробації;
— інформувати про зміну місця проживання, працевлаштування чи навчання;
— не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації.
Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційній інстанції протягом місяця з дня його оголошення.