Станом на 31 липня 2026 року провідні автозаправні станції України зафіксували оновлені прайси на світлі нафтопродукти. Середньостатистична ціна літра бензину марки А-95 досягла позначки у 81,50 грн, тоді як дизельне пальне реалізується в середньому по 90,55 грн за літр. Про це інформує «Главком».
Поточна ситуація на ринку пального
Українські мережі АЗС скоригували вартість енергоносіїв. Якщо порівнювати з попереднім днем, цінники на автомобільний газ, а також на бензини А-92 та А-95 здебільшого залишилися незмінними, натомість дизель продемонстрував найбільше зростання. Окремі оператори ринку підняли вартість звичайного та преміального дизпалива одразу на 2 грн за літр.
Наразі найвищі цінові пропозиції утримують преміальні мережі ОККО, WOG і Socar, водночас найбюджетніші розцінки традиційно пропонуються на заправках «Укрнафта» та «БРСМ-Нафта».
Дія антикризового кешбеку
Спеціальна ініціатива функціонувала як тимчасовий інструмент підтримки населення в умовах стрибка цін на енергоносії з 20 березня по 31 травня 2026 року. За офіційними даними, які оприлюднила Свириденко, цією опцією скористалося 2,3 мільйона громадян. Учасники проєкту отримували повернення коштів у розмірі 15% від витрат на дизель, 10% – на купівлю бензину та 5% – на автомобільний газ.
Чи загрожує державі брак дизпалива?
Внаслідок подій на Близькому Сході Україна опинилася в переліку держав із найдинамічнішим збільшенням вартості дизелю, зафіксувавши стрибок на 33,9%. Попри те, що це корелює із загальносвітовими тенденціями, український показник усе ж нижчий, ніж у деяких країнах Азії.
Водночас Сергій Куюн, який обіймає посаду директора консалтингової групи «А-95», запевнив, що жодних ризиків дефіциту дизельного пального на внутрішньому ринку наразі немає і не передбачається в найближчій перспективі. За його інформацією, березневі показники імпортних поставки повністю відповідають минулорічним обсягам.
Ключові причини коливання цін
Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснив, що подорожчання бензину і дизелю зумовлене не лише геополітичною напругою на Близькому Сході, а перш за все наслідками вимушеної зупинки головного нафтопереробного заводу країни.
Посадовець підкреслив, що через зупинку єдиного масштабного нафтопереробного підприємства понад 85% світлих нафтопродуктів в Україні повністю залежать від імпортних надходжень.
Володимир Омельченко, який є директором енергетичних програм Центру Разумкова, у коментарі для «Главкому» зауважив, що паливний ринок стикається з труднощами не лише через котирування нафти на світових ринках, але й внаслідок внутрішніх рішень регуляторів, які витісняють невеликих гравців. На його думку, вітчизняні заправні мережі оперують вищою маржинальністю порівняно з європейськими колегами, однак профільні відомства не поспішають із жорстким втручанням.
Своєю чергою Андрій Мизовець, очолюючи асоціацію «Газові трейдери України», висловив думку, що здорожчання нафтопродуктів викликало ланцюгову реакцію і на сегменті природного газу. Спекуляції на нафтовому ринку призвели до росту цін на європейських хабах, що негативно позначається на заповненні підземних сховищ та підготовці до опалювального періоду.
Експерт також акцентував, що поточна ситуація значною мірою підігрівається психологічними чинниками та спекуляціями, а не реальним дефіцитом продукту. На його переконання, державним органам варто відмовитися від популізму на кшталт «паливного кешбеку» та переглянути податкове навантаження на пальне.
Михайло Гончар, фахівець із міжнародних безпекових та енергетичних питань, у коментарі «Главкому» додав, що ціни в Україні зростають переважно через європейські тенденції на ринку нафтопродуктів, адже саме звідти надходить основний обсяг імпорту. Додатковий тиск створюють систематичні атаки ворога на портову інфраструктуру, що суттєво ускладнює логістичні ланцюжки.
Оцінка Антимонопольного комітету
АМКУ наразі не виявив ознак антиконкурентних змов чи зловживань на ринку пального. Про це Павло Кириленко офіційно заявив під час виступу у Верховній Раді.
За його словами, відомство опрацювало великий обсяг статистичної інформації, що дозволило простежити динаміку подорожчання імпорту після загострення на Близькому Сході. Згідно з даними Platts, у період з 26 лютого до 31 березня імпортні ціни на дизель піднялися на 58%, тоді як роздрібні цінники на АЗС збільшилися значно помірніше – в середньому бензин подорожчав на 16%, а дизельне пальне – на 39%.