На теренах Лук'янівського слідчого ізолятора в столиці України з'явилася меморіальна дошка, присвячена рабину Леві Іцхаку Шнеєрсону (1878–1944). Він був відомим кабалістом, колишнім очільником єврейської громади Дніпра та батьком сьомого Любавицького Ребе Менахема Мендла Шнеєрсона.
Інформацію про цю подію надіслала пресслужба головного київського рабина Йонатана Марковича на адресу видання "ГОРДОН".
Подію приурочили до дня пам'яті рабина Леві Іцхака, якого радянський режим затримав у 1939 році через його релігійну діяльність та піддав репресіям.
Згідно з даними пресслужби, безпосереднім приводом для затримання стала вимога духовного лідера дотриматися норм кашруту під час випікання маци для єврейської громади напередодні свята Песах. Агенти НКВС схопили його через тиждень після цього.
Організація зазначає, що Леві Іцхак провів у неволі 303 дні, змінивши п'ять слідчих ізоляторів. У київській тюрмі він перебував близько п'яти місяців, після чого його засудили до п'яти років заслання в Казахстані, де він і помер 9 серпня 1944 року.
Меморіал з'явився з ініціативи головного рабина Києва та Державної кримінально-виконавчої служби України Йонатана Марковича спільно з молодіжним рабином столиці Аріелем Марковичем.
Йонатан Маркович підкреслив, що цей знак є чимось більшим, ніж просто написами на стіні. За його словами, це свідчення того, що навіть у найтемніші періоди існують люди, які не зраджують віру та власний народ. Радянський тоталітарний режим вбачав небезпеку у вільних особистостях і патріотах, тому й здійснював репресії проти українців. Рабин Леві Іцхак колись переступив поріг цієї тюрми як в'язень, а тепер сюди повертається пам'ять про нього та інших жертв сталінських переслідувань.
Окрім того, пресслужба нагадала про діяльність рабина під час Першої світової війни: разом із дружиною Ханою він надавав прихисток єврейським біженцям у власному домі та створив благодійний фонд. Також у 1911 році він виступав консультантом захисту з питань юдаїзму та кабали під час гучної справи Бейліса.
Леонід Барац, речник Єврейської громади, наголосив на важливості меморіалу для збереження історичної пам'яті про жертв політичних переслідувань.
Він зазначив, що мета відкриття дошки полягає в тому, щоб жителі Києва пам'ятали про сторінки історії місцевої єврейської громади, які писалися в цих стінах. Комуністичний режим переслідував усіх, хто прагнув зберегти власну ідентичність, і сьогодні віддається шана українським патріотам та іншим жертвам комуністичного терору.
Водночас у пресслужбі уточнили, що вільний доступ громадян на територію Лук'янівського СІЗО обмежений через особливий режим роботи пенітенціарної установи.