Візантійська церковна традиція вшановує пам'ять святого Максима Ісповідника двічі протягом року. Дата 13 серпня припадає на день його упокоєння, тоді як 21 січня відзначається додатково, аби підкреслити його вагому роль серед найвидатніших Отців Церкви, чиї пам'ятні дні припадають саме на перший місяць року.
Життєвий шлях та богословський спадок
Окрім ісповідництва, яке супроводжувалося жорстокими гоніннями та стражданнями за віру без мученицької кончини, найбільшою заслугою святого став його глибокий внесок у роз'яснення істин християнського віровчення.
Народився майбутній святий приблизно у 580 році. Існують різні припущення щодо його походження, проте завдяки гідному християнському вихованню та ґрунтовній світській і богословській освіті Максим зміг потрапити до імператорського двору Іраклія, де працював на посаді першого секретаря.
Релігійні та політичні виклики епохи
Початок VII століття у Візантійській державі ознайомився масштабними політичними та релігійними кризами. Частина земель була втрачена через напад персів, а сама імперія страждала від арабської експансії. Захоплені регіони населяли переважно християни-монофізити, які не визнали рішень Халкедонського Собору 451 року та вірили в існування лише однієї єдиної природи в Ісусі Христі.
Прагнучи подолати розкол і зміцнити державу через релігійну єдність, імператор Іраклій запровадив концепцію моноенергізму — вчення про одну дію в Христі. Згодом, під впливом патріарха Сергія Константинопольського, з'явився монотелітизм, який стверджував наявність в Ісуса лише однієї волі.
Початок боротьби та опозиція єресям
У цей період Максим приймає чернечий постриг і певний час подвизається в Хрисопільському монастирі неподалік від Константинополя, приділяючи багато часу літературній роботі. Він товаришує з патріархом Єрусалимським Софронієм, який рішуче засуджував моноенергізм і монотелітизм. Упродовж 30–40-х років VII століття Максим самостійно виходить на захист православ'я з гострою критикою цих хибних учень.
У 633 році, виконавши доручення Софронія та попередньо проповідуючи на Криті, Максим вирушає до Олександрії. Він навчає, що природа не може існувати без дії. Оскільки Халкедонський Собор підтвердив наявність у Христі двох природ — божественної та людської, то логічно випливає і наявність двох дій та двох воль. Як приклад людської волі Ісуса Максим наводить моління в Гетсиманському саду: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене» (Мт. 26, 39), яка водночас повністю покоряється волі Отця: «Однак не як я бажаю, лише – як ти» (там само).
Арешти, тортури та мученицька смерть
Це православне вчення викликало жорстокий опір світської влади та частини церковної ієрархії. Коли у 642 році імператором стає Конста II, він починає переслідувати всіх, хто відмовляється приймати моноенергізм і монотелітизм.
У 645 році в Карфагені Максим Ісповідник проводить публічний диспут з патріархом-монотелітом Пірром, який на певний час визнає свої помилки. Ця дискусія лягла в основу праці «Дискусія з Пірром».
Під час Латеранського Собору 649 року, скликаного Папою Мартином І, Максим презентує вчення про дві волі у Христі, і Собор визнає монотелітизм єрессю. У відповідь імператор спрямовує до Риму військові підрозділи для арешту Максима та Папи Мартина. Обидва діячі проходять через жорстокі тортури та вмирають у вигнанні.
Спадщина та визнання VI Вселенським Собором
Згідно з синаксарями, перед самою смертю у 662 році після тривалих знущань Максиму відрубали праву руку та язик. Перекази свідчать, що вони дивним чином відросли, дозволивши святому знову вільно писати та проповідувати. Цей момент відображений у літургійних текстах, зокрема у тропарі святому.
Ортодоксальне вчення про дві волі та дві дії, за яке постраждали Максим і Мартин, врешті-решт було офіційно затверджено VI Вселенським Собором у Константинополі у 681 році, а монотелітизм остаточно засуджено як єресь. Хоча ім'я Максима Ісповідника не було прямо назване в рішеннях Собору через те, що анатему, накладену монотелітською владою, ще не встигли офіційно зняти, всі постанови базувалися саме на його ідеях.
Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.
##DONATE_TEXT_BLOCK##