Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Церковний календар на 19 листопада: день святого пророка Авдія

19.11.2026 08:00 • RISU
Церковний календар на 19 листопада: день святого пророка Авдія

Дев'ятнадцяте листопада за візантійською церковною традицією присвячене вшануванню пам'яті пророка Авдія. Ця дата гармонійно вплітається в літургійний простір Різдвяного посту. Хоча цей період не має настільки суворих богослужебних особливостей, як Великий піст, усе ж існують певні відмінности у святках. Зокрема, у дні Різдвяного посту церква згадує багатьох старозавітних пророків, адже кожен із них свого часу віщував пришестя Христа на землю.

Хто такий пророк Авдій та історія його книги

До числа цих пророків належить і Авдій (в українській традиції також поширене ім'я Овдій), якому приписують авторство найменшої за обсягом праці серед усіх дванадцяти малих пророків. Біографічні дані про нього майже відсутні. На відміну від решти старозавітних віщунів, на сторінках своєї книги він не залишив жодних відомостей ні про власне походження, ні про ім'я тогочасного царя, за правління якого створювався текст.

З цієї причини хронологія його життя та написання пророцтва трактується науковцями по-різному. За юдейським преданням, його ототожнюють із благочестивим Авдієм (Овдією), який у IX столітті до нашої ери керував господарством північноізраїльського царя Ахава, про що згадується у Першій книзі Царів (1 Цар. 18, 3), а також дружив з пророком Іллею. Цю версію згодом підтримав Єронім Стридонський та грецькі Синаксари, звідки вона потрапила і до слов'янських Житій святих.

Водночас сучасні біблісти схильні датувати діяльність пророка Авдія та його твір VI століттям до нашої ери. У цей період єрусалимський Храм був зруйнований військами вавилонського царя Навуходоносора, і ця національна катастрофа стає центральною темою пророцтва. Якщо давнє юдейське переконання вбачало в Авдії провидця, що передбачив подію наперед, то нинішні дослідники вважають його безпосереднім свідком тих лихоліть.

Зміст пророцтва та доля Едому

Книга пророка Авдія містить лише 21 вірш, що робить її найкоротшою у Старому Завіті. Фокус уваги з перших рядків спрямований на Едом — сусідню з Ізраїлем державу, жителі якої ворогували з юдеями ще від часів давнього протистояння їхніх предків — синів Ісаака, Ісава та Якова. Про це свідчать рядки: «Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!» (Авд. 1).

Причиною цього стало мародерство едомлян під час зруйнування Єрусалима вавилонянами у 587 році до нашої ери та захоплення ними частини юдейських земель. Звертаючись до ворожого народу, пророк викриває його: «Гординя твого серця тебе обманула!» (Авд. 3). І справді, у 552 році до нашої ери війська вавилонського правителя Набоніда завоювали ці території. Навіть вигідні природні укріплення у скелястих ущелинах та високих оселях не врятували Едом: «Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, — слово Господнє!» (Авд. 4).

Натомість для пригніченого Ізраїлю Авдій віщує звільнення та перемогу над кривдником. У тексті сказано: «Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім — полум’ям, а дім Ісавів — соломою» (Авд. 18). Пророк проголошує Божу надію: «Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, — і Господнє буде царство» (Авд. 21). У Новому Завіті ці слова набувають глибокого христологічного та есхатологічного сенсу.

Богословське значення пам'яті святого

Оскільки конкретних біографічних деталей про пророка збереглося обмаль, богослужіння на його честь формуються із загальних текстів, що прославляють служіння вісників Божих. Вони нагадують про духовне просвітлення світлом, яке пророки несли народам, порятунок від ідолопоклонства, прославлення мудрості, а також провіщення приходу Христа і майбутнього Божого суду над несправедливістю.

Ідея невідворотності такого суду яскраво виражена у словах Авдія: «Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!» (Авд. 15). Цей принцип, що стосується як політики між державами, так і щоденного людського спілкування, перегукується з іншими біблійними текстами — наприклад, «Як прийде гордість, прийде ганьба» (Прип. 11, 2) або «Хто себе вивищить, той буде принижений» (Мт. 23, 12; пор. Лк. 14, 11; 18, 14), виходячи далеко за рамки локального конфлікту Ізраїля та Едому.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для всіх, хто має бажання підтримати ініціативу.

##DONATE_TEXT_BLOCK##

← Всі новини