Знамення, Ікона Божої Матері
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Ікона Божої Матері «Знамення» зображає Пресвяту Богородицю, яка сидить і молитовно підносить руки; на Її грудях, на тлі круглого щита (сфери), — благословляючий Божественний Немовля-Спас Еммануїл. Такий образ належить до найдавніших іконописних зображень Богоматері. Відомі подібні зображення ще з IV–VI століть у Римі та Візантії. На Русі ікони цього типу з’явилися в XI–XII століттях, а назву «Знамення» отримали після чудесної події в Новгороді 1170 року.
Тоді війська руських князів під проводом сина Андрія Боголюбського підійшли до стін Великого Новгорода. Новгородці молилися про допомогу. На третю ніч архієпископ Іоанн почув голос, що велів винести ікону Богородиці зі Спасо-Преображенської церкви на Ільїнській вулиці на міську стіну. Коли ікону несли, вороги пустили стріли, одна з яких влучила в лик Богородиці. З Її очей потекли сльози, і образ повернувся до міста. Вороги охопилися жахом і почали вбивати один одного, а новгородці, зміцнені Господом, перемогли.
На згадку про це чудо архієпископ Іоанн установив свято на честь ікони «Знамення», яке й досі відзначає вся Руська Церква. Афонський ієромонах Пахомій Логофет написав для цього свята два канони. На деяких новгородських іконах «Знамення» зображені також події 1170 року.
Чудотворна ікона 186 років перебувала у Спасо-Преображенській церкві на Ільїнській вулиці. У 1356 році для неї збудували храм Знамення Богородиці, який став собором Знаменського монастиря.
Таким чином, свято «Знамення» було встановлене як пам’ять про один із епізодів братовбивчих міжусобиць у Київській Русі. Церква зробила його пересторогою для наступних поколінь, нагадуючи, що християни не повинні воювати один проти одного, прикликаючи ім’я Христа й Богородиці. На жаль, урок цього знамення не був засвоєний, і в XVII та особливо у XX столітті Богоматір допустила для нашого вразумлення нові страшні «знамення», яких ще не знав світ.
Перед іконою "Знамення"
Тропарь, глас 4-й:
Яко необоримую стену и источник чудес, стяжавше Тя раби Твои, Богородице Пречистая, сопротивных ополчения низлагаем. Темже молим Тя, мир граду Твоему даруй и душам нашим велию милость.
Кондак, глас 4-й:
Честнаго образа Твоего знамение празднующе людие Твои, Богородительнице, имже дивную победу на сопротивныя граду Твоему даровала еси, темже Тебе верою взываем: радуйся, Дево, христиан похвало.
Молитва:
О, Пресвятая и Преблагословенная Мати Сладчайшаго Господа нашего Иисуса Христа! Припадаем и покланяемся Тебе пред святою чудотворною иконою Твоею, воспоминающе дивное знамение Твоего заступления, великому Новуграду от нея явленное во дни ратнаго на сей град нашествия. Смиренно молим Тя, Всесильная рода нашего Заступнице: якоже древле отцем нашим на помощь тогда ускорила еси, тако и ныне нас немощных и грешных Твоего Матерняго заступления и благопопечения сподоби: спаси и сохрани, Вадычице, под кровом милости Твоея люди Твоя, Церковь святую утверди, град Твой (весь Твою) и всю страну нашу православную и всех нас, припадающих к Тебе с верою и любовию и умиленно просящих со слезами Твоего заступления, помилуй и сохрани. Ей, Госпоже всемилостивая! Умилосердися на ны, обуреваемыя грехми многими, простри ко Христу Богу богоприимнеи руце Твои и предстательствуй за нас пред благостию Его, просящи нам прощения прегрешений наших, благочестнаго, мирнаго жития, благия христианския кончины и добраго ответа на страшнем суде Его: да спасаеми всесильными Твоими к Нему молитвами, блаженство райское унаследуем, и со всеми святыми воспоем Пречестное и Великолепое имя достопокланяемыя Троицы, Отца и Сына и Святаго Духа, и Твое велие к нам милосердие во веки веков. Аминь.