Львівська міська рада звернулася з касацією до Верховного Суду України, прагнучи оскаржити вердикт Господарського суду Львівської області від 12.02.2026 року та постанову, ухвалену Західним апеляційним господарським судом 06.05.2026 року у судовій справі № 914/1810/25. Предметом суперечки є вимога мерії знести каплицю ПЦУ, розташовану в житловому масиві Під Голоском, та звільнити територію, яку чиновники вважають «самовільно зайнятою».
Інформацію про це оприлюднив виданню Leopolis.news Олексій Дегтяренко, який очолює адвокатське об’єднання «Дегтяренко та партнери» та водночас виконує обов'язки юридичного радника Львівської консисторії Православної Церкви України.
Варто нагадати, що спроби міської влади ліквідації цієї святині ПЦУ в мікрорайоні Під Голоском тривають уже п'ятий рік поспіль. Ще у 2021 році мерія ініціювала позовний процес у Господарському суді міста Львова, вимагаючи розбору каплиці та вивільнення самовільно зайнятої землі площею 0,0043 га на вулиці Малоголосківській, 30. Судові баталії тривали аж до лютого 2026 року й завершилися на користь парафіян, які об'єдналися задля захисту свого культового спорудження. Проте міськрада вирішила не зупинятися та програла апеляцію у травні 2026 року. Протягом судового засідання представники мерії припустилися низки процесуальних помилок та порушень законодавства, а також не зуміли довести факт «самовільного захвату» ділянки.
За твердженням Олексія Дегтяренка, територія під нинішньою каплицею належала трестовому управлінню ще в шістдесятих роках ХХ століття, а саме була виділена родини Бекар. Законний порядок користування цією землею ніколи не скасовувався, тому згодом родина передала її релігійній громаді.
Водночас саму каплицю, яку представники міської влади кваліфікують як МАФ чи будівельний вагончик, парафіяни отримали у дар ще у 2021 році від Релігійної громади «Святого Духа» Івано-Франківської єпархії УАПЦ. До цього вірні тривалий час здійснювали молитви біля звичайного хреста. Напередодні виборів міська рада Львова гарантувала громаді надання дозволу на будівництво повноцінного храму. Однак після завершення виборчого процесу позиція влади кардинально змінилася: замість обіцяного дозволу мерія почала наполягати на повному знесенні споруди.
З огляду на те, що обидві судові інстанції Львівська міська рада програла, у червні 2026 року було подано касаційну скаргу до Верховного Суду з вимогою переглянути попередні рішення.
«Я думаю, що, можливо, якісь недобрі, злі сили, вводять в оману очільників нашого міста, і не бажають, щоб функціонував на теренах Львова ще один храм Православної Церкви України. Ми не говоримо про якийсь там міжрелігійний конфлікт, і, можливо, це стосується питання місцевих забудовників, можливо, людей, які взагалі церкву не сприймають. Різні варіанти є, але дуже дивна позиція міської влади, коли вона не дає людям реалізувати свої релігійні бажання і ходити до церкви», – зазначає у своєму коментарі Олексій Дегтяренко.
Паралельно з цим, за словами юриста, віряни знову подали заявку на прийом до посадовців, сподіваючись мирним шляхом врегулювати подальшу діяльність церкви. Тим паче, що чинний детальний план території Під Голоском взагалі не передбачає наявності жодної православної церкви. Проте жодної відповіді від міських чиновників так і не надійшло. Навіть звернення священника храму Олексія Леонова щодо можливого примирення сторін залишилося безрезультатним.
«Я би хотів спокою, щоб ми спокійно молилися і закрили то питання. Я знаю, що Бог все бачить, і всьому має наступити кінець. Водночас я маю надію та віру в те, що ми переможемо, нас почують, громада буде мати земельну ділянку під храм, ми узаконимо її, і все буде в нас добре», – ділиться своїми сподіваннями отець Олексій Леонов.
На 18 серпня 2026 року у місті Києві призначено засідання Верховного Суду України у справі щодо ймовірного демонтажу храму в мікрорайоні Під Голоско.