Протягом 5–6 серпня у селі Старуня, яке є батьківщиною блаженного священномученика Симеона Лукача, пройшла традиційна патріарша проща. Події розгорнулися на території відпустового центру, де сотні вірян зібралися разом, щоб піднести молитви за українських захисників, їхні родини, а також за мир та добробут для всієї України. Перший день прощі запам'ятався Хресною дорогою та вечірніми службами, проведення яких взяли на себе єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії Микола Семенишин і владика Ярослав Приріз, який очолює Самбірсько-Дрогобицьку єпархію.
Інформацію про це поширив Департамент інформації УГКЦ.
Розпочався молитовний марафон із молитовного проходження Хресної дороги під керівництвом владики Миколи Семенишина. До ведення стацій долучилися молодіжні душпастирі разом із активною молоддю. Учасники зосередилися на роздумах про Христові муки та звернулися до Бога з проханнями за кожного українця, чий життєвий шлях зараз сповнений болю, втрат, воєнних випробувань та непевності.
Головною відправою першого дня стала Велика вечірня, доповнена литією. Її звершив владика Ярослав Приріз у співслужінні з єпископом Миколою Семенишиним та священниками архиєпархії.
Особливою подією молитовної програми став урочистий хресний хід із відомою іконою «Бахмутський Спас», яку українські капелани вивезли з розбомбленої церкви. Нагадаємо, минулого року цю святиню відпустовому центру передав Блаженніший Святослав під час урочистого відкриття базиліки Блаженного Симеона Лукача.
Звертаючись до прочан після завершення богослужіння, єпископ Ярослав Приріз прокоментував складні часи, які випали на долю українців: «Брехня, темрява, злоба не мають майбутнього. Майбутнє має правда, любов, добро і світло».
Архієрей порадив паломникам пригадати ті епізоди власного життя, коли відчуття присутності Всевишнього було найсильнішим. Поділившись спогадами про часи підпільного існування Церкви та свій ранній вибір вступити до семінарії, він зізнався: «Я не перестаю дякувати, що не побоявся».
Владика підкреслив, що спогади про той період і донині слугують йому надійним духовним фундаментом: «Щоразу, коли трапляються труднощі, завжди повертаюся до того моменту, що Бог був так близько. Той час укріпив мене».
Згодом віряни спільно виконали Молебень до блаженного Симеона Лукача.
Завершився перший день паломництва духовно-мистецькою євангелізаційною програмою.