У корейському місті Пусан завершилася 48-та сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Під час заходів учасники проаналізували стан збереження пам’яток всесвітньої спадщини, нові номінації, питання надання міжнародної допомоги, реагування на надзвичайні ситуації й наслідки збройних конфліктів, а також еволюцію механізмів Конвенції про захист всесвітньої культурної і природної спадщини. Знаковим підсумком для нашої держави стало зарахування пам’ятки «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Про це поінформувало Міністерство культури.
«Підсумки 48-ї сесії свідчать, що Список всесвітньої спадщини розширюється, але водночас збільшується перелік об'єктів, які гостро потребують міжнародного захисту. Для України критично важливо не просто бути представленою в структурах ЮНЕСКО, а й домагатися адекватної реакції світу на окупацію, військові атаки та втрату Україною контролю над власними пам'ятками. Включення Херсонеса є результатом цілеспрямованої діяльності України і чітко показує: будь-які зміни автентичності, незаконні будівельні та інші роботи на захоплених територіях не залишаться без міжнародної оцінки», — підкреслив Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький, який очолював українську делегацію в Пусані.
Комітет залишив у Списку всесвітньої спадщини під загрозою також історичні пам’ятки у Львові, Києві та Одесі.
Стосовно Одеси Комітет висловив глибоку тривогу через наслідки російської агресії. З моменту повномасштабного вторгнення на території об'єкта було пошкоджено понад 60 пам'яток культурного надбання. Комітет знову звернувся до російської федерації із закликом утриматися від будь-яких кроків, здатних прямо чи опосередковано завдати шкоди об'єктам всесвітньої спадщини в Україні.
Щодо Львова Комітет привітав проведення спільної моніторингової місії Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та ICOMOS, метою якої є оцінка стану пам’яток, факторів впливу та системи управління, а також допомога у визначенні бажаного стану збереження й розробці коригувальних кроків.
Ба більше, Комітет затвердив виділення Україні міжнародної фінансової допомоги у розмірі 77 тисяч доларів США для створення Плану управління об’єктом «Львів — ансамбль історичного центру» в аспекті збереження й управління ризиками.
Важливим системним досягненням сесії стало продовження обговорення проблеми, порушеної Україною на торішньому засіданні Комітету. Йдеться про ситуації, коли об’єкти спадщини стикаються із загрозами не через дії чи бездіяльність національного уряду, а внаслідок військових дій, окупації, природних катаклізмів та інших форс-мажорів, які не підлягають контролю держави.
Комітет підтвердив важливість цієї ініціативи та пролонгував виконання відповідної постанови. Крім того, на 48-й сесії Комітет відхилив участь двох російських структур як спостерігачів — Expert Council on Protected Areas та RAIPON (Російської асоціації корінних нечисленних народів Півночі). Це рішення стало вагомим знаком необхідності збереження неупередженості й професіоналізму органів Конвенції про всесвітню спадщину, продемонструвавши рішучість країн-учасниць не допустити використання інструментів ЮНЕСКО задля просування політичних тез та легітимізації дій агресора.
«48-та сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО довела, що система всесвітньої спадщини адаптується до сучасних викликів — воєнних конфліктів, окупації, кліматичних загроз, нелегального обігу культурних цінностей та потреби захисту пам'яті про історичні події. Для нашої держави сесія виявилася не просто етапом обстоювання національних інтересів у галузі охорони культурного надбання, а й свідченням того, що міжнародні інструменти здатні реагувати на реалії війни, фіксувати небезпеки на окупованих територіях, акумулювати міжнародну підтримку та виробляти нові стратегії захисту цінностей під час збройних протистоянь», — акцентували в Міністерстві культури.
Рішення стосовно Херсонеса Таврійського, подальша робота над проблемою загроз поза контролем держави, підтримка українських об’єктів спадщини та погодження допомоги для Львова доводять, що Україна є активним гравцем у формуванні глобального порядку денного з охорони культурного надбання і послідовно застосовує інструментарій ЮНЕСКО для захисту своєї культури в умовах війни, резюмували у відомстві.