Державна служба України з етнополітики та свободи совісті висунула офіційну вимогу до Почаївської лаври, розташованої на Тернопільщині. Монастир має вийти з підпорядкування Київської митрополії, а його намісник — митрополит Володимир — повинен залишити склад Архиєрейського Собору Російської Православної Церкви. Такі положення містяться у спеціальному приписі, який відомство надіслало на адресу обителі.
Позиція державного регулятора та законність
Журналісти Суспільного поспілкувалися з очільником ДЕСС Віктором Єленським, аби з'ясувати деталі цього рішення, а також законність паломницької ходи до Почаєва, організованої вірянами напередодні 5 серпня.
За словами Віктора Єленського, фахівці Держслужби провели ретельне дослідження, яке підтвердило зв'язок монастиря з Російською Православною Церквою, діяльність якої в Україні заборонена. Відповідно, обитель отримала припис про усунення порушень законодавства, що регулює свободу совісті. Якщо ці вимоги будуть виконані, монастир продовжить свою роботу. У разі ігнорування припису у встановлені строки, державні органи будуть змушені звернутися до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації.
Він підкреслив, що заборона РПЦ в Україні базується на законі «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», що перегукується з висновками ПАРЄ. Закон не забороняє такі структури автоматично, але дає їм чіткий шанс розірвати будь-які зв'язки з Московським патріархатом.
Аналогічні документи раніше вже отримали Київська митрополія (як керівний центр УПЦ), Корецький монастир та Голосіївська пустинь. Подібні приписи надсилатимуться всім структурам, у яких перевірка виявить аналогічну афіліацію.
Щодо паломницької ходи до Почаєва
Голова відомства також прокоментував хресну ходу до Почаївського монастиря, що відбулася напередодні 5 серпня цього року, зазначивши, що сам по собі цей захід не був забороненим приписом ДЕСС.
Подібні події можуть обмежуватися виключно вимогами та правилами воєнного часу. Базове право на свободу совісті, гарантоване 35 статтею Конституції України, не скасовується навіть під час війни, хоча певні обмеження на масові зібрання чи слова можуть вводитися. Якщо громадяни не порушують чинне законодавство воєнного стану, вони діють у межах правового поля.
Хоча керівник ДЕСС не зміг однозначно оцінити, чи була порушена процедура проведення конкретної ходи, він чітко наголосив на головній меті документа для Почаївської лаври: в Україні не можуть існувати структури Московського патріархату. Держава вимагає лише одного — остаточного розриву з центром, який відкрито прагне знищити українську державу, ідентичність та культуру.
Конкретні кроки для виконання припису
Описуючи механізм виконання вимоги, Віктор Єленський пояснив, які саме дії повинен вчинити монастир та його керівництво.
Обитель зобов'язана ухвалити рішення про вихід із Київської митрополії, яка безпосередньо афілійована з РПЦ. Зі свого боку, митрополит Володимир як очільник лаври має офіційно заявити про вихід зі складу Архиєрейського Собору Російської Православної Церкви та припинення членства у цьому зібранні, яке фактично підтримує та веде війну проти України.
Очільник держслужби окремо акцентував увагу на тому, чого держава свідомо не вимагає:
«Я хочу ще раз наголосити, що Українська держава не вимагає від них зректися православ'я, не вимагає від них зректися календаря юліанського і перейти на новоюліанський, не вимагає від них змінити мову Богослужіння з церковнослов'янської на українську, не вимагає від них писати якісь покаяльні листи, розписуватися кров'ю... а тільки вийти зі складу Російської Православної Церкви».
Маніпуляції та дезінформація вірян
На думку чиновника, церковне керівництво часто приховує від вірян та учасників хресних ходів справжній зміст державного припису. Замість цього поширюються абсурдні заяви про те, що ДЕСС нібито примушує людей «зректися Христа».
Віктор Єленський закликав не плутати релігійні вірування з позицією Московської патріархії, яка сьогодні бере безпосередню участь у бойових діях, обіцяє окупантам вічне життя та називає загарбницьку війну священною. Монастир та його прихожани повинні чітко усвідомити реальний зміст державних вимог.