У центрі бойківського села Мшанець, що входить до Стрілківської громади Самбірського району, незабаром з’явиться величний пам’ятник видатному греко-католицькому священнику Михайлу Зубрицькому. Душпастир віддав служенню в цій парафії понад тридцять років, майстерно поєднуючи церкву з наукою та залишивши вагомий культурний доробок.
Інформацію про це поширює видання Leopolis.news.
Зведення меморіалу втілюють на конкурсній платформі в рамках ініціативи «Код Зубрицького: 170 років архітектору української Бойківщини». У результаті архітектурного бліц-конкурсу перемогу здобув отець-скульптор Олексій Коношенко, проєкт якого високо оцінили члени журі.
П’ятиметрова конструкція буде виготовлена з білого штучного каменю. Її архітектурна форма нагадуватиме вертикальне коло, яке поступово звужується догори.
Центральним акцентом стане наскрізний двометровий отвір, що відтворює силует священнослужителя. Від нього по поверхні кола розходитимуться рельєфні лінії на кшталт кіл на воді. Скульптор зазначає, що такий візуальний хід уособлює розповсюдження наукових доробків, думок і духовної спадщини Михайла Зубрицького. Головні цілі проєкту — відновлення історичної правди, популяризація здобутків відомого вченого та привернення інтересу до унікальної бойківської культури. Організатори переконані, що вшанування діячів, які будували українську науку й національну свідомість, є вагомим внеском у розвиток регіону.
Очікується, що новий арт-об’єкт перетвориться на знакову історичну пам’ятку Самбірського району, яка приваблюватиме туристів, науковців та мандрівників, захоплених минувшиною української Бойківщини.
Як зауважив настоятель місцевої парафії УГКЦ у Мшанці отець Роман Гром, поява цього монумента — це не просто вшанування видатного релігійного діяча. Це вагомий етап на шляху до зміцнення історичної пам'яті, розбудови культурного туризму та популяризації самобутньої спадщини бойків.
Довідка. Діяч УГКЦ Михайло Зубрицький (1856–1919) назавжди вписав своє ім'я в історію Бойківщини. Протягом більш ніж трьох десятиліть він був парохом у Мшанці, плідно працюючи на ниві душпастирства та науки. Завдяки його працям вдалося врятувати унікальні відомості про побутові особливості, звичаї, історію та культуру бойківського народу. Фахівці вважають його одним із фундаторів української етнографії та піонером системного вивчення життя українських горян.